Рідне місто моє
Нова Одеса… Прибужжя перлина…
Мила і рідна моя Батьківщина
Нова Одеса чарівна
Розквітла, як сама Весна,
Тут миле серцю все таке
І, як вино – п’янке й терпке
Видашенко З.Я.
Між чистим степом і Південним Бугом
Із давніх літ лежиш ти вздовж ріки
Селом була, та народилась вдруге
Тепер ти – місто, мчиш серед віки…
Простаков М.А.
Зелена колиска, тиха пристань…
Чому раніш тебе не взнов?
Я б впав до ніг кленовим листям
Можливо б, серце ще віддав.
Примчала з казочки принцеса,
Не стало сліду від коліс
Колиска снів, Нова Одеса,
До тебе серцем я приріс
Вітренко А.М.
Як поглянеш з гори на заплавини,
На смарагдовий блиск комишів,
На ті далі, до сині розплавлені,
Враз тепліше стає на душі.
Під горою спокійними звивами,
Тополиний збираючи пух,
Ти із гирлами – вусами сивими,
Наш статечний хазяїн, наш Буг
Не приречена ти, не умещена
І своїх не зігнула колін
Рідна матінко, Новодещина,
Шанування тобі і уклін.
Шпак В.
Який прекрасний наш південний край!
Зринає в серце дивний світ природи:
Буяння квітів, різнобарв’я трав,
Тихенький дзвін чаруючих мелодій
І де б мені не довелося бути,
У серці залишається вона:
Ця древня і свята земля над Бугом,
Співуча, незабутня сторона
Смаїлова М.
Немає коментарів:
Дописати коментар